суботу, 28 грудня 2013 р.

ДУШЕВНІ ПОДАРУНОЧКИ

Привіт всім лінивим і працьовитим!
І знову про свята, і знов про їхнє наближення. А наближаються вони

на шаленій швидкості і ось-ось зіткнуться з нами чоло до чола.)
Люблю приготування до Різдва: вибрати ялинку (ту єдину і найкращу),
прикрасити її і весь дім, знайти цікаві рецепти (а потім і продукти,
які туди входять)). Ну і найцікавіший, і найвитратніший момент свят - це,
звичайно, подарунки.

Я завжди дивилась на процес приготування подарунків з боку того,
хто їх шукає, вибирає і купляє. Але цього року я мала нагоду побачити,
як ті подарунки готуються (принаймні, деякі з них).

Цікава і весела майстриня Юля шиє надзвичайно милі та позитивні іграшки,
присвячені різним святам і подіям. Сьогодні я покажу іграшки, присвячені
Різдвяним святам.


















Ось такі смішні олені можуть стати чудовим подарунком до свят.
Кожна іграшка є ексклюзивною та неповторною і, (я впевнена в цьому)
зроблена справді з любов'ю.


































































 













 
































Це не просто подарунки, а шматок щастя і радості дома.
Мені було легко та радісно фотографувати цю казку.

P.S. Дякую, Юля, за гарно проведений час! :)

вівторок, 10 грудня 2013 р.

СВЯТО НАБЛИЖАЄТЬСЯ

Привіт усім!
Зима...холодно, тривожно і неспокійно вона розпочалась цього року.
Після трьох тижнів протистоянь, емоційного напруження, думаю,

не зайвим буде трішки відпочити і згадати, якою ж все таки
казковою порою є ЗИМА.



























По-перше, як гарно, прийшовши з холоду, закутатись в тепле покривало, 
зробити собі теплого какао і включити улюблену різдвяну комедію.
А запах мандаринок! Як це чудово, коли кімната наповнюється цим
святковим запахом! Також люблю теплі в'язані светри, лапатий сніг, 
гірлянди, колядки, ялинку, гарячий глінтвейн...
З таким передсвятковим настроєм я і фотографувала своїх подруг:


                      Таня

























                          Віка





 






















В негоду, коли за вікном дме вітер і йде мокрий сніг, перебувати 
у теплому затишному приміщенні, ще й з двома подругами-щебетушками 
вдвічі приємніше.
 















































Ну і як без "піжамних" вечірок? В холодні зимові вечори

вони стають ще теплішими, душевнішими і веселішими.














 

суботу, 30 листопада 2013 р.

НАДІЯ

Доброго вечора!
Кожен з нас на щось надіється. Хтось на підвищення зарплати, хтось на видужання, 

на кохання, на краще майбутнє, на завтрашній день... Всі ми чекаємо, що ось-ось 
все буде краще, "от тільки закінчу університет", "як тільки вийду заміж", "як тільки влаштуюсь на роботу"... Особливо під Новий рік. Хочеться думати, що наступний 
рік буде кращим, аніж попередній. 

Я мала щастя стати свідком двох, надія яких особлива. Вони чекають справжнього дива, яке самі ж створили, а саме народження нового життя. 





















Ніжність і любов, з якою ці двоє ставляться один до одного варті захоплення. Взаєморозуміння і гармонія, які панують між ними надихають, додають 
оптимізму і надії.














Мені навіть не потрібно було говорити парі, як позувати, вони просто гарно проводили час і насолоджувались один одним. Я повинна була лише зуміти передати ці почуття 
і тепло у фотографіях. Те, що вийшло, з задоволенням і гордістю показую вам!
Приємного перегляду!)

 








суботу, 23 листопада 2013 р.

КНИЖЕЧКА-АПЕЛЬСИНКА

Привіт-привіт! 
Нарешті можу показати книжечку-апельсинку маленької дівчинки Юстинки!)
Довго вона друкувалась, але вийшла такою ж милою, гарною і веселою, 

як і сама героїня.
Отже, дивимось і милуємось:


























четвер, 14 листопада 2013 р.

ДВА РОКИ

Що таке 2 роки? Два роки, як я займаюсь фотографією; два роки - річниця шлюбу; 
два роки - навчання в коледжі...може бути два роки стажу чи досвіду роботи... 
Якщо так думати, то виходить, що ДВА РОКИ - це досить довго і багато. Але як це, водночас, мало, якщо це твій вік. Всього ДВА РОКИ, як ти народилась, можеш бачити, чути, пізнавати... В тебе ще все попереду, все тільки починається. І це чудово!

Мала гарну нагоду фотографувати уродини двохрічного Гердана. Хлопчика з казковим ім'ям, щасливим поглядом і веселою вдачею.
Якими все ж таки щирими і справжніми є ці діти! Спостерігати за ними - одне задоволення, а фотографувати - справжня насолода.


Ось фотозвіт нашої з Герданом зустрічі:























Банально, та все таки нам  є чому повчитись в цих маленьких чоловічків. Гарно було б, якби очі дорослих так само сяяли:)


пʼятницю, 8 листопада 2013 р.

Під колір листя2

Продовжуючи тему попереднього допису, хочу всім 
показати і похвалитись моїми конвертиками.  Це ще 
одне моє захоплення, яке, думаю, доповнює фотосправу. 
Я пакую диски з фотосесіями в милі саморобні конверти. 
Спеціально підбираю до кожного з них папір, стрічку...

Ось так виглядає конвертик для фотографій Юстинки


"Під колір осіннього листя" я обирала матеріали на цей раз))
Конвертик вийшов дуже милим і душевним, як і наша 
осіння прогулянка.













 

P.S. Буде ще фотокнига, яка зараз ще в друці. Чекаю-недочекаюсь, 
коли нарешті її побачу, ну і, звичайно, обов'язково покажу вам.

середу, 6 листопада 2013 р.

Під колір листя

Привіт! День видався сонячним і теплим, тому я йшла на фотосесію з піднесеним, навіть святковим настроєм. Купила кульок під колір осіннього листя і всілась чекати мою сьогоднішню модель.

А ось і наша красуня! Дуже люблю фотографувати дітей. Вони ще не навчились лицемірити. Вони не слухають, коли я їм кажу зробити веселий, чи серйозний вираз обличчя. Вони щирі. Жодна доросла модель не здатна показувати таку безпосередність і справжність.

























Ось таке щире неодобрення вибраної мною галявинки:)

















Це ще один протест - не пам'ятаю, що цього разу було не так. Але я дивуюсь і захоплююсь впертістю і твердим характером п'ятирічної (!) дівчинки. Вона чітко знає, чого хоче, вона розуміє, що є головною і не поступається мені навіть в дрібничках. Прийшлось домовлятись:) За одну фотографію, яку я зроблю так, як хочу, потрібно зробити кілька за бажанням Юстинки.


























Домовившись, і працювати стало легше, і веселіше (нам обом). Дівчинка охоче позувала, а я ловила моменти і раділа такому живописному дню, намагаючись відтворити його теплоту і  сонячність, а також характер і красу маленького тирана:)
До кінця фотосесії ми стали майже подругами.